Формування історичної предметної
компетентності.
Досліджуються процес формування
історичної компетентності учнів як одне з
найважливіших завдань сучасного виховання людини.
Ключові слова: компетентність, компетенція, компетентнісний
підхід, історична компетентність.
Постановка проблеми: незалежно від країни і нації школа
відіграє активну роль у суспільстві – готує особистість до життя, до роботи і
творчості, самореалізації в суспільстві; освіта
спрямовує людину на формування нових життєвих компетентностей, стратегій,
посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. [1]
Актуальність дослідження: завданням освіти ХХІ століття є розвиток
мислення, орієнтованого на майбутнє. Сучасний ринок праці вимагає від
випускника не лише глибоких теоретичних знань, а здатності самостійно
застосовувати їх у нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях,
переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян. Виклад
основного матеріалу: домінуючим в сучасній педагогічній освіті є особистісно-орієнтована
парадигма освіти: Закон «Про освіту», «Державний стандарт базової і повної
загальної середньої освіти», «Національна стратегія розвитку освіти в Україні
на період до 2021 року». Найважливішою складовою цієї парадигми можна вважати
компетентнісний підхід в освіті. Чим
більш ґрунтовно буде досліджено вплив різних предметних компетенцій на
особистість учня, тим більш активно будуть сформованими ключові компетенції
особистості.
Найактуальнішою проблемою сучасної школи стало формування
компетентності учнів, тому активно досліджується вітчизняними педагогами
науковцями: О.Овчарук, Н.Бібік, С.Шевцової, І.Єрмакової, О.Пометун, К.Баханова,
Д.Десятова, Р.Пастушенка.
Завдання роботи проаналізувати стан формування предметно-історичних
компетенцій як результат навчальної діяльності учнів,описати шляхи формування
історичних компетентностей під час вивчення історії в 9 класі.
Апробація дослідження: запропонований зошит для
практичних робіт з всесвітньої історії для учнів 9 класів, дає можливість
формувати історичні предметні компетентності. Учні мають можливість виконувати
завдання як під час уроку, так і займаючись самоосвітою при підготовці домашнього завдання.
Пріоритетом державної гуманітарної політики щодо
національного виховання має бути забезпечення громадянського, морального,
трудового виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності,
відповідальності, толерантності [3]. Сучасна національна стратегія розвитку освіти України
передбачає створення системи освіти нового покоління, що забезпечуватиме
випереджувальний загально цивілізований розвиток людини, її інтелекту.
Система освіти повинна забезпечувати формування
особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу,
європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної
динаміки, підготовлена до життя в постійному, конкурентному, взаємозалежному
світі. Виховувати міжетнічні та міжособистісні відносини, формування навичок самостійного
наукового пізнання, самоосвіти й реалізації особистості.
Результатом навчання є певні властивості, що в сучасній вітчизняній
педагогічній літературі витлумачують як «компетенції» та «компетентність».
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти вживає ці
поняття в такому значенні [2]:
-
Компетентність
- набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із
знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізуватися
на практиці;
-
Компетенція
– суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері
діяльності людини;
-
Предметна
компетентність – набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для
певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і
застосуванням нових знань;
-
Предметна
компетенція – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту
конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою
розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;
-
Компетентнісний
підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів,
якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна і предметна
компетентності.
Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і
предметних компетентностей. Таким чином, відповідність загальної здатності
учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до виконання, є
рівнем компетентності учня. Існують такі види компетентності:
1)
ключові,
що, у свою чергу поділяються на ціннісно-змістові, загальнокультурні,
навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові,
компетенція особистісного самовдосконалення;
2)
загальнопредметні
відносяться до певних навчальних предметів та освітніх галузей;
3)
предметні компетентності стосуються змісту
конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі
ключові поняття: «знає і розуміє», «уміє і застосовує», «виявляє ставлення і
оцінює» тощо [8].
Метою освітньої галузі, що складається з історичного та
суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості,
що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином
України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.
Завдання цих компонентів є:
-
забезпечення
реалізації можливостей розвитку учнів як вільної особистості, здатної за
допомогою набутих ключових та галузевих компонентностей ефективно
самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати
участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства,
вчитися протягом усього життя;
-
розвиток
інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної
ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної та
локальної спільноти;
-
формування
в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій
та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та
дотримуватися правил соціальної відповідальної поведінки.
Предметно-історичні компетенції пов’язані зі здатністю
відтворювати різні аспекти історичної діяльності, які є об’єктом вивчення
даного предмета. Щодо історії як навчального предмета, то такою комплексною
здатністю ідеально відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є
історична свідомість. Сприяння розвитку історичної свідомості учнів
визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення
цілей, пов’язаних із формуванням складових, а саме – набуття історичних знань
та розвитком історичного мислення.
У сучасній методичній літературі розрізнюють групи
предметно-історичних компетенцій, пов’язаних з усвідомленням учнями часу,
простору, дійсності, історичності, ідентичності та ціннісні [11, c.129].
До основних груп предметно-історичних компетенцій
належить:
-
соціальні,
пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними у
прийняті рішень, суспільному житті, урегулюванні конфліктів ненасильницьким
чином, функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства;
-
полікультурні,
що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії,
культури тощо;
-
комунікативні,
що передбачають опанування важливими у роботі в суспільному житті усним і
писемним спілкуванням, оволодіння кількома;
-
інформаційні,
зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві й передбачають
оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично
осмислювати й використовувати різноманітну інформацію;
-
саморозвиток
та самоосвіти, що пов’язані з потребою і готовністю постійного навчання як у професійному
відношенні, так і в особистому та суспільному житті;
-
компетенції,
що реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої
діяльності [3].
Отже, з’ясувавши сутність та окресливши мету, завдання та
складові предметно-історичних компетенцій учнів, як результат їхньої навчальної
діяльності, зазначимо структуровані, з урахуванням специфіки історичного
знання, такі наскрізні змістовні лінії:
людина - людина, людина - суспільство, людина - влада, людина - світ уявлень та
ідей, людина – простір, людина – природа, людина – світ речей.
У навчальній програмі з історії представлено основні
компетенції, які необхідно сформувати в учнів, які виходять, передусім, зі
знань, умінь, навичок, цінностей, досвіду, що набувають учні в процесі
навчання. Так, основними загальнонавчальними уміннями й навичками з історії
визначено розумові та мовленнєві, а до історичних умінь і навичок автори
відносять: хронологічні, картографічні та спеціальні [9].
Історичний компонент Державного стандарту забезпечує:
-
розвиток
інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних
освітніх запитів учнів і вміння їх
задовольняти;
-
отримання
та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції України та
світу;
-
ознайомлення
учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними
традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
-
визначення,
відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів
історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів,
об’єктів навколишнього історичного середовища, а також інформаційно-комп`ютерних
технологій;
-
вміння
представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння
історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати
контраверсійні і суперечливі теми.
Так, основними загальнонавчальними уміннями й навичками з
історії визначено розумові та мовленнєві, а до історичних умінь і навичок
автори відносять: хронологічні, картографічні та спеціальні.
Завдання вчителів історії зосередити свою увагу на забезпеченні
виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу,
сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських
традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню
навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації
особистості.
Метою навчання
історії в школі є формування в учнів самоідентичності та почуття власної
гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь.
Зміст курсу всесвітньої історії для 9 класу має сприяти виробленню в учнів власного
ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу –
епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з
його соціально-політичними та соціально-економічними структурами – і
підготувати до розуміння витоків ХХ ст. Матеріал курсу всесвітньої історії
зосереджений на подіях, явищах, процесах, що були характерними для європейських
суспільств зазначеного періоду. Історія
Західної та Центрально-Східної Європи подається відповідно до обраних проблем,
а не за традиційним країнознавчим підходом.
Головними змістовими лініями цього курсу є «людина – світ уявлень та ідей»,
«людина – влада», «людина – суспільство», «людина – світ речей».
Більше уваги приділяється створенню навчальних ситуацій, за яких учні
можуть самостійно працювати з добірками історичних джерел, шукати й аналізувати
історичну інформацію, оцінювати значення, наслідки та вплив таких історичних
процесів, як модернізація, формування сучасних націй, державних і політичних
структур сучасного типу, революція, зростання ролі освіти і науки, головні
ідейно-політичні течії епохи, порівнювати явища і тенденції історії
європейських країн у ХІХ ст., визначати роль історичних осіб, характеризувати
повсякденне життя та духовний світ людини Нового часу тощо.
Важливим є опанування учнями таких складних умінь, як визначення причин,
сутності та наслідків подій, явищ і процесів в провідних країнах світу,
характеризувати, порівнювати та зіставляти їх, також формування вмінь
аргументованого висловлювання власної думки і позиції в письмовій формах.
Важливим аспектом діяльності вчителя є формувати історичної предметної
компетентності, що передбачає: хронологічну, просторову, інформаційну,
мовленнєву, логічну, аксіологічну компетентності.
Хронологічна компетентність передбачає: називати хронологічні межі
та пояснювати періодизацію; синхронізувати події, явища і процеси європейської історії та
України; складати хронологічні та синхроністичні таблиці для характеристики
історіографічного та джерелознавчого матеріалів.
Просторова компетентність характеризується показниками: показувати
на карті перебіг подій;
територіальну приналежність держав; знати,
зіставляти та аналізувати, систематизувати, відтворювати картографічну інформацію.
Інформаційна компетентність вимагає: вміння користуватися
додатковою літературою, Інтернетом; систематизувати
її; критично аналізувати, порівнювати
й оцінювати історичні джерела; здійснювати особисту дослідницько-пошукову
діяльність.
Логічна компетентність формує вміння:
визначати причини, сутність і наслідки політичних та соціально-економічних
змін; висловлювати судження; характеризувати сутність; аналізувати причини; характеризувати та висловлювати судження щодо поглядів і діяльності історичних осіб; оцінювати значення та наслідки; порівнювати та наводить приклади.
Мовленнєва компетентність передбачає вміння: пояснювати і застосовувати поняття; оперувати
здобутими знаннями; рецензувати виступи,
твори на історичну тематику; ставити запитання різних типів і відповідати на
них.
Аксіологічна компетентність: учень вміє оцінювати факти, подію, політику, ідеології, стратегії,
наслідки, порівнювати концепції,
ролі, ідеї; оцінювати вплив подій,
політики на суспільне життя; визначати
роль людського чинника в історії; аргументовано
висловлювати свою точку зору.
Підсумовуючи, можна
стверджувати,
особливої уваги у процесі
навчання історії потребують аспекти не просто нагромадження знань і умінь в учнів, а аспект розуміння
історичних подій,
людських цінностей минулого. Потребують розвитку уміння аналізу історичних подій, явищ, побудови
гіпотез,
узагальнення,
виявлення проблем.
З’ясувавши сутність та окресливши основні особливості формування
предметно-історичних компетенцій учнів як результату їхньої навчальної
діяльності, що реалізація компетентнісного підходу потребує чіткої організації
діяльності вчителя – учня, а також адекватно організованого процесу навчання,
різних форм, методів, прийомів, засобів пізнавальної діяльності.
Запропонований
зошит для практичних робіт з всесвітньої історії для учнів 9 класів, дає
можливість формувати історичні предметні компетентності. Учні мають можливість
виконувати завдання як під час уроку, так і займаючись самоосвітою при
підготовці домашнього завдання.
Завдання передбачають складати хронологічні та
синхроністичні таблиці, аналізувати,
порівнювати й оцінювати історичні джерела, пояснювати поняття, заповнювати або склади схеми,
таблиці. Виконання завдань дає можливість узагальнити та систематизувати ті
знання, навички, вміння які учні отримують ознайомлюючись з курсом всесвітньої
історії.
практичний зошит 9 клас всесвітня історія (витяг з протоколу № 5, засідання ради НМЦ управління освіти від 26.03.2014)
Історія України 10 клас
Історія України 10 клас
Список
використаної літератури
1. Закон
України
"Про освіту" №1060-XII, із змінами від 11 червня 2008 р.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. Указ Президента України № 344/2013
3. Концепція 12-річної
середньої загальноосвітньої школи
// Директор школи. – 2002. - №1.
4. Критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. - №39-40.
5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період
до 2021 року.
6. Баханов К. О. Компетентнісний підхід у
сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з
освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.»,
2004. – 112 с.
7.
Єрмаков І. Навчання і компетентність:
пошуки сенсу і змісту // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №19. – С.3-4.
8.
Компетентності та компетенції: До визначення понять в українському
педагогічному контексті
// Відкритий урок. –
2004. - №17-18. – С.13-17.
9.
Пометун О. Компетентнісний підхід –
найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. - №1. –
С.65-69.
10. Родигіна І. В.
Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х. : Основа, 2005. –
96 с.
11. Старєва А. М. Методика навчання
історії : особистісно орієнтований підхід : [ навч.-метод. посібн.] / А. М. Старєва. – Миколаїв : Іліон,
2007. – 152 с.
"Мала Академія Наук"
ІІІ місце в ІІ (обласному) етапі в 2014 році
"Українські військові підрозділи у боротьбі за збереження української державності в першій половині ХХ століття"
"Моя Батьківщина - Україна"
Цимбалюк Анна "Свято-Анастасіївський жіночий монастир"
Ільченко Олександр "Історія буковинського національного костюму"
Кварацхеліа Інга "Козацькому роду нема переводу"
МАН м.Львів "Непізнані сторінки історії"
Захист роботи в місті Львів
Виступ на конференціях:
Цимбалюк Анна "Житомирський Свято-Анастасієвський жіночий монастир", Білик Оксана "Всеволод Нестайко - співець дитячих душ",
Лєбєдєва Анастасія "Герої нашого часу"
5
клас.
Практичне заняття №
1.
Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.
Мета. Формувати вміння добирати інформацію з-за допомогою сімейних
фотографій, реліквій, складати родинне дерево; залучити до дослідження історії родини, як складової історії України; виховувати любов, повагу, гордість до минулого нашої
держави.
Очікувані результати. Після уроку учні зможуть розповідати та наводити приклади сімейних
традицій, реліквій; аналізувати
інформацію про минуле з сімейних фотографій та реліквій.
Тип уроку. Практичне заняття.
Обладнання. Підручник,
«Професійна карта родини», «Таланти моєї родини», родинні фотографії, реліквії,
родовід.
Основні
поняття і терміни. Традиції, реліквії, професійна карта.
(Випереджувальне завдання)
Учні
об’єднуються в 4 групи ( 1- «Родовід моєї родини»; 2 – «Професійна карта родини»;
3 – «Традиції моєї родини»; 4 – «Родинні реліквії»).
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності.
Закінчіть речення.
1.
Писемними
історичними джерелами, є …
2.
Записи
найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», це …
3.
Першим
літописом, що дійшов до нас, є …
4.
Автором першого
літопису, що дійшов до нас, є …
5.
Писемні
історичні джерела зберігаються в …
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель
пропонує учням роздивитися фотографію в підручнику с. 42, дайте відповідь на
питання до фотографії.
ІУ. Оголошення теми, мети, визначення завдань та
очікуваних результатів уроку.
Щоб презентація
була успішною, потрібно пам’ятати:
-
Презентація
повинна
тривати
в межах 5 – 7
хвилин.
-
Під
час
розповіді потрібно коментувати та показувати фото,
речі.
-
Розповідайте «від себе»,
вживайте:
«Мені стало
відомо…»,
«Мені
подобається…»,
«Я
вважаю,
що…»,
«Я
ціную…»,
«У
нашій родині ці речі…»
тощо.
-
Підготуйтеся
до
можливих запитань,
на
які прийдеться давати короткі та вичерпні відповіді.
-
Намагайтесь використовувати прості речення.
-
Розповідайте,
щиро,
щоб присутнім було цікаво.
У. Опрацювання нового навчального матеріалу.
Робота з поняттями.
За допомогою
уявного мікрофона дайте тлумачення
слова «родина».
Родина
це - …
Професійна
карта родини – перелік професій, видів
діяльності членів родини.
Традиція –
історично складений і переданий з покоління в покоління досвід, практика, норми
поведінки, смаки тощо.
Реліквія –
особливо шановані, дорогі речі, які залишилися після відомих, поважних або
любимих людей; речі, з якими пов’язані події, спогади тощо.
(Для роботи на уроці учні
готували індивідуальні завдання)
1 – група. «Родовід моєї родини»
Учні разом з
батьками підбирають фотографії членів своєї родини та за схемою поданою в
підручнику с. 43 складають родовід , вказуючи імена та прізвища, рік народження та місце проживання
родичів.
( Запитайте
рідних,
які
фото із сімейних альбомів для них
особливо дорогі.
Попросіть прокоментувати те,
що зображено на фото. Отримайте
інформацію про тих, хто зображений
на фото.
Якщо на фото знято якусь
подію,
розпитайте про неї.
Попросіть рідних поділитися спогадами про
ті часи,
коли було зроблене фото.
Занотуйте почуте.
Відберіть фотографії для
презентації. Продумайте спосіб
демонстрації (можливо
потрібно
буде збільшувальний пристрій,
або кріплення для фото).
(Бажаючі розказують про свої
родини)
2 – група. «Професійна карта родини»
Ознайомтесь з
професіями, видом занять своїх родичів. Схематично позначте професії ( схема
родовід в підручнику с. 43), і
підпишіть, хто з родичів ними володіє.
( Бажаючі розповідають про
професії своєї родини )
3 – група. «Традиції моєї родини»
Оберіть
традицію,
якої дотримується
ваша родина. З’ясуйте, з
якими подіями
вона
пов’язана.
Запитайте дорослих
членів сім’ї,
коли
ця традиція з’явилася,
чому
вона
прижилася
в
родині.
Розпитайте у
батьків,
що
вони
пам’ятають із дитинства,
про
дотримання цієї традиції.
З’ясуйте, чи є фотографії, або якісь інші речі, які пов’язані із цією
традицією. Підберіть фотографії або намалюйте малюнок,
які допоможе
вам у
презентації родинної традиції. Занотуйте свою розповідь, або
складіть план презентації традиції. Якщо
з сімейною традицією пов’язані якісь речі
і вони потрібні для презентації, запитайте, чи можете ви їх винести з
дому і використати для показу.
( Бажаючі розповідають
про традиції своєї родини )
4 – група. «Родинні реліквії»
Якщо ви
презентуєте цінні
для
вашої родини речі,
підготуйте розповідь,
використовуючи запропонований план.
1.
Порадьтеся
з батьками,
які
з
домашніх реліквій ви
можете
взяти
на урок.
2.
З’ясуйте,
що це
за
речі,
коли вони
з’явилися
у
вашій сім’ї,
за
яких обставин.
3.
Розпитайте,
чому
до
цих
речей у
вашій родині особливе ставлення, в чому їхня цінність.
4.
Складіть розповідь
про
ці речі.
5.
Що викликало
у вас
інтерес:
історія
про те, як
ці речі потрапили
до
сім’ї;
спосіб передачі від
одного
покоління
до
іншого;
зовнішній вигляд
та стан
збереження тощо?
6.
Яке ваше
ставлення
до
цих
речей?
7.
Чи хотіли
б
ви зберегти ці речі
для ваших
майбутніх дітей,
онуків?
8.
Чому
подальше
збереження цих
речей у
родині є важливим?
Пам’ятка для
проведення презентації родинних реліквій.
1.
Назва реліквії
2.
Як вона
потрапила
в
сім’ю?
3.
З
якими
членами
родини пов’язана?
4.
Чим вона
пам’ятна і цінна?
5.
Як
передається
з
покоління
в
покоління?
6.
Де
зберігається?
7.
Як часто
використовується
в
родині,
в
яких випадках
та
ситуаціях?
УІ. Рефлексія.
«Історія
мого життя є частиною історії моєї Батьківщини»
Т.Г.Шевченко
Як ви розумієте слова Т.Г.Шевченка? Про що можна
довідатися з сімейного фотоальбому? Чи має підстави твердження, що історія
народу – це історія наших родин?
УІІ.
Оцінювання діяльності учнів.
УІІІ.
Домашнє завдання
8 клас Історія України
Інтелектуальна історична гра
«КОЗАЦЬКОМУ РОДУ – НЕМА ПЕРЕВОДУ»
Мета. Узагальнити вивчений матеріал, а саме: причини, хід та результати
Національно-визвольної війни українського народу сер. XVII ст., а також утворення Української козацької держави; розвивати в
учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал,
робити висновки, вміти виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору.
Хід гри
І. Організаційний момент.
Даний урок проходить у вигляді гри-змагання двох команд. Тобто протягом
всього уроку учні працюють у групах. Далі вчитель пояснює
учням правила гри.
ІІ. Мотивація
Період козацької епохи залишив яскравий слід в історії
України, на шляху становлення її як незалежної і самобутньої країни.
ІІІ. Основна частина
Представлення журі:
Конкурс 1.
Привітання команди (3б.)
Конкурс 2. Домашнє завдання ( газета)
Конкурс 3. Історичний
ланцюжок
1. Якого року розпочинається Національно-визвольна війна?
2. Коли Хмельницький уклав угоду з кримським ханом?
3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом фортеці Збараж?
4. Назвіть місяць і рік укладення Зборівського
перемир’я.
5. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я.
6. Яка битва в ході Національно-визвольної війни сталася у травні 1652 р.?
7.Чому Запорозьку Січ називають козацькою православною?
8. Що свідчило про те, що Б.Хмельницький був освіченою людиною? Що ви
знаєте про Б.Хмельницького?
9. Що засвідчує хоробрість і
військову доблесть у бою українських козаків?
10. Чому Б.Хмельницький вирішив укласти союз з Московським царством? Коли
це було?
11. Чому Катерина ІІ поспішила зруйнувати Запорозьку Січ?
12. Як і коли виникло реєстрове козацтво?
Конкурс 4. «Портретна
галерея»
Дм.Вишневецький,
П.Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Богун, М.Кричевський, Т.Хмельницький
Конкурс 5.
«Козацькі пам’ятки »
Гравюра
Сагайдачного, Взяття Кафи, в’їзд
Б.Хмельницького до Києва, битва під Пилявцями, Переяславська рада,
козацька рада
Конкурс 6. Капітанів «Козацькі клейноди»
Ілюстрації на слайді
Конкурс 7. Вболівальники.
а) Як називали себе утікачі, тобто вільні люди?
б) Як називали довгі човни які
будували козаки?
в) В якому місці був укладений
договір України з Росією?
г) Як назв. козаків прізвище яких
заносили до спеціального реєстру?
ґ) Проти кого воювали козаки? Кого вони захищали?
ІУ. Підсумки та нагородження
Презентація уроку:
Людина і світ 11 клас
Комментариев нет:
Отправить комментарий